- курильний
- —————————————————————————————кури́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
курильний — а, е. Признач. для куріння (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
астматол — у, ч. Лікарський препарат; курильний порошок, який застосовують при бронхіальній астмі … Український тлумачний словник
куриво — а, с. 1) Те, що курять; курильний тютюн. || Те саме, що куріння 1). 2) Те, чим обкурюють, курять (див. курити I 2)); речовина, що дає під час горіння ароматичний дим. || Дим від обкурювання. 3) Те, що куриться: випари, мла, туман, дим. 4) рідко.… … Український тлумачний словник
махорка — и, ж. 1) Однорічна рослина родини пасльонових, листя та стебла якої використовують для виготовлення тютюну, а також як сировину в хімічній промисловості. 2) Курильний тютюн нижчого сорту, виготовлений із цієї рослини … Український тлумачний словник
наргіле — невідм., ч. і с. У східних народів – курильний прилад, у якому дим очищається, проходячи крізь довгий рукав з водою … Український тлумачний словник
тютюново-махорковий — а, е: •• Тютюно/во махо/ркова промисло/вість галузь харчової промисловості, підприємства якої виробляють цигарки, сигарети, махорку, курильний тютюн … Український тлумачний словник
тютюн — (трав яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин), зілля; куриво (курильний); кріпак (міцний); самосад (власного посіву й обробки) … Словник синонімів української мови
наргіле — іменник чоловічого або середнього роду курильний прилад … Орфографічний словник української мови
курево — ва, с. Пр. Куриво; те що курять; курильний тютюн … Словник лемківскої говірки